українська версія русская версия english version


Головна сторінка Зворотній зв’язок Карта сайту
10 причин відвідати Закрпаття
Географічна довідка
Сім чудес Закарпаття

Канал зв'язку

Бейла Міклош

тел.: +380 це ГрюнХоф *

* +380 73 2695757 (+ viber)

e-mail: bejlamiklos@gmail.com

Розклад потягів

Вільній Wi-Fi для відвідувачів

Географічна довідка

ГоловнаПро ЗакарпаттяГеографічна довідка

Путівник Путівник по Закарпаттю→

Закарпаття розташоване на межі між Карпатськими горами та Середньо дунайською низовиною, в самому серці Європи. Цікаво, що найбільша ширина (по прямій лінії) з півночі на південь складає до 135 км, а найбільша довжина (по прямій лінії) зі сходу на захід — приблизно 205 км. Загальна площа краю складає 12 800 км². Більшість території займають гори, а найвищою точкою Закарпаття є вершина гори Говерли в гірському масиві Чорногора, яка підіймається на 2061 м. А ось найнижча точка (101 м над рівнем моря) розташована у протилежному кінці регіону поблизу села Руські Геєвці Ужгородського району.


Всі річки, струмки та потічки Закарпатті належать басейну річки Тиса. Найбільше озеро Закарпаття — Синевир, яке утворилося 10 тисяч років тому назад на висоті 989 м та займає площу 7 га, його найбільша глибина — 27 м, а температура води від +12ºС до +18ºС. Тут живе райдужна, струмкова та озерна форель. Найулюбленішим місцем відпочинку туристів стали водоспади: Воєводинський (найбільший), Трофанець (найвищий) та Шипот.


Назва «Карпати» походить з фракійської мови та означає «скеля». Вік карпатських гір складає 1, 2 мільярда років та ростуть щороку на 1-2 см і дуже повільно зсуваються на схід. Найвищі гори нашого краю: Говерла (2061 м), Бребенескул (2035 м), Піп-Іван (2022 м), Гутин-Томнатик (2017 м), Ребра (2007 м).


Клімат Закарпаття визначається його місцезнаходженням в самому серці Європи. Високі гори захищають край від холодних північних вітрів, а вологий помірно-континентальний клімат сприяє тому, що літо — тепле, а зима — м'яка. Власне, той, хто приїжджає в наш край з півночі знаходить тут теплий південь, а люди з півдня — прохолодну північ. Туристи зі східних країн шукають захід, а західні туристи — характерні східні риси.

Не менш важливою є і загальна протяжність кордонів Закарпаття, що складає 460 км. Тут проходять державні кордони: з Польщею на північному заході, зі Словаччиною на заході, з Угорщиною на півночі, з Румунією на південному сході.


Флора та фауна Закарпаття належить до ряду найбагатших та краще всього збережених у всій Європі. Ліси, що є основним багатством Закарпаття, нині займають більше 45% його території. Закарпатська низовина відноситься до лісо степної зони. Рівнинні ліси у свої й більшості — дубово-грабові, хоча тут зустрічаються також вільха та береза. Передгір'я вкриті здебільшого дубовими або буковими лісами. Бук європейський домінує, починаючи з 700-800 м над рівнем моря. На висоті від 1000-1200 м до буку додаються також ялина і ялиця, а ще вище змішані хвойно-букові ліси поступаються місцем хвойним. Вище 1500-1600 м для Закарпаття характерні субальпійські та альпійські луги, відомі як полонини.


В Українських Карпатах живуть 74 види ссавців (серед 102, що зустрічаються в Україні). 69 з них постійно проживають в Закарпатській області. Парнокопитні представлені 5 видами: зустрічаються благородний олень, дикий кабан, косуля європейська, а також муфлон та лань. Крім них, на територію області на тривалий час заходять з сусідніх регіонів зубри.


Із хижих в області зустрічаються рись, лісовий дикий кіт, бурий ведмідь, лисиця, вовк, ласка, тхір, борсук, видра, горностай, по два види нірок і куниць, а також акліматизований далекосхідний єнотоподібний собака. Видра, борсук, горностай, рись і лісовий кіт занесені до Червоної Книги України. Бурий ведмідь (237 особин в області станом на 2000 рік) на території України нині зустрічаються тільки в Карпатах.


281 вид пташок Закарпаття складає більше 80% всієї орнітофауни України. Осілими, зокрема, є глухар, тетерук, рябчик, сіра куріпка, фазан, сови, пугач, сич, беркут, великий і малий яструби, сойка, дятли, горіхівка, синиця, горобець, чиж, зяблик, жайворонок, клест. Решта видів (іволга, дрізд, ластівка, сорокопуд, качки) також доволі поширені.


Особливого захисту потребують унікальні популяції хижих та совоподібних пташок, оскільки практично всі українські пташки, що охороняються належать до цих загонів (беркут, змієїд, мохноногий сич, орел-карлик, пугач, гороб’ячий сичик, скопа, сокіл-сапсан) зустрічаються в області, а також глухарі, тетереви і рябчики, що населяють темнохвойні ліси Карпат.