українська версія русская версия english version


Головна сторінка Зворотній зв’язок Карта сайту
Номери
Ресторація
Баня
Послуги

Канали зв'язку:

+380 67 7466632

(+ Viber, WhatsApp)

+380 73 2695757

info@hof.net.ua

Вільній Wi-Fi для відвідувачів

Номери

ГоловнаGrün HofНомери2. Europe-line
1. Soviet-line 2. Europe-line 3. Prinz Eugen-állás 4. Szent Lászlió-állás 5. Hunyadi-állás 6. Árpád-vonal 7. Beneš-linie 8. Masaryk-linie 9. Vitéz nagybányai Horthy Miklós

2. Europe-line

До Ваших послуг двомісна кімната, що знаходиться на першому поверсі:


Історична довідка.

Кімната названа на честь військових ліній та позицій, що існували в Західній та Північній Європі протягом ХХ століття.

Лінія Салпа (фін. salpa — «затвор» або «засув») — низка фортифікаційних загороджень довжиною 1200 км від Фінської затоки до Петсамо на території Фінляндії. Лінія була побудована в 1941 році після «Зимової Війни» для захисту від ймовірного нападу з боку Радянського Союзу. У бойових діях лінія не брала участь.

Лінія Маннергейма (фін. Mannerheim-linja) — комплекс оборонних споруд на Карельському перешийку, створених для стримування можливого наступального удару з боку СРСР. Довжина лінії становила близько 135 км, а її глибина близько 90 км. Залізобетонні споруди оборонної лінії поділялися на будівлі першого покоління (1920 — 1937 роки) та другого покоління (1938 — 1939 роки). Проекти А. Рапп, фон Барндештайна, Ж. Гро-Куассі, В. Карікоскі.

Названа за іменем Маннергейма, за наказом якого розроблялися плани оборони Карельського перешийка ще в 1918 році. За його ж ініціативою були створені найбільші споруди комплексу.

Лінія Зігфріда (Західний вал, позиція Зігфріда (нім. Westwall, Siegfriedstellung) — система німецьких довгострокових укріплень, зведених у 1936-1940 роках на заході Німеччини, у прикордонній смузі від Клеве до Базеля — німецька лінія оборони на суші.

Протяжність близько 600 км, середня глибина 35-100 км. Складалася із смуг забезпечення, головної і тилової, мала близько 16 тис. фортифікаційних споруд. Під час Другої світової війни взята військами союзників з вересня 1944 по березень 1945.

Лінія Гінденбурга — протяжна система оборонних споруд на північному сході Франції під час Першої світової війни. Лінія була побудована німцями взимку 1916-1917. Вона простяглася на 160 км від Ланса (близько Арраса) до ріки Ена близько Суассона.

Рішення про будівництво оборонної лінії було прийнято Паулем фон Гінденбургом і Еріхом Людендорфом під час битви на Соммі. Будівництво лінії дозволило, випрямивши лінію фронту, скоротити його довжину на 50 км, в результаті звільнилося 13 дивізій для вирішення інших завдань.

Лінія поділялася на 5 частин, названих на честь героїв німецького епосу (перечислені з півночі на південь):
— позиція «Вотан» (нім. Wotan Stellung)
— позиція «Зігфрід» (нім. Siegfried Stellung)
— позиція «Альберіх» (нім. Alberich Stellung)
— позиція «Брюнхільда» (нім. Brunhilde Stellung)
— позиція «Крімхільда» (нім. Kriemhilde Stellung)

«Атлантичний вал» (нім. Atlantik Wall) — система довгострокових і польових укріплень довжиною понад 4000 км, створена німецькою армією в 1940-1944 рр. після розгрому Франції вздовж європейського узбережжя Атлантики від Данії до кордону з Іспанією з метою запобігання вторгнення союзників на континент. Будівництво було розраховано на 8 років, почалося фактично в 1942 і до кінця 1943 було виконано лише на 20%.

«Альпійські стіни» (Vallo Alpino) — італійська оборонна лінія була побудована між 1931 і 1943 роками. Італією були побудовані перші нові каземати ще в 1925 році, але більшість нових оборонних споруд були побудовані в тридцяті роки. Лінія оборони, яка називається Валло Альпіно або Альпійські стіни, в кінцевому підсумку була одним із найважливіших оборонних рубежів у Європі.

Коли будівництво Alpino припинилося на початку 1943 року в цілому було збудовано 1,475 позицій. Ідея полягала в тому, що сили ворога будуть вичерпані за кожну таку лінію оборони, а італійська армія зможе підготувати і почати свій контрнаступ та вибити противника назад за кордон.