українська версія русская версия english version


Головна сторінка Зворотній зв’язок Карта сайту

Канали зв'язку:

+380 67 746 6632

(+ Viber, Telegram, WhatsApp)

info@hof.net.ua

Вільній Wi-Fi для відвідувачів
ГоловнаВідпочинок у насБальнеологічний туризмІсторія ужгородських мінеральних вод

Історія ужгородських мінеральних вод

Ужгород, що є адміністративним центром Закарпатської області, розташований у живописній вузькій 30-40 км смузі передгір’їв, які відокремлюють Ужгородсько-Хустський або Вулканічний хребет Українських Карпат від Закарпатської низовини, що простягається на південь у напрямі до р. Тиси. Північна її межа починається від м. Ужгород. Мальовничі невеликі вершини навкруги міста оздоблені гірськими потоками, чудовими маленькими озерцями та густими лісами.

Нижче на схилах розкинулись багаті виноградники. Над містом, якому виповнилось понад 1100 років височить один із найстаріших і найкрасивіших замків Закарпаття, заснований у VIII ст.. Ще в 1631 році в міській інвентарній книзі занесено запис про існування в Ужгороді мінеральних джерел. Кисла вода в Ужгороді згадується і в урбару Ужгородської Домінії в 1793 році. Вуглекислі залізисті води Ужгорода стають широко відомими і починають використовуватись не лише для пиття, а і в купелях.

На одному із численних джерел у центрі міста під Замковою горою на правому березі р. Малий Уж була збудована водолікарня (купелі) «Квасна вода».

Будова водолікарні проіснувала до початку Другої світової війни. Нині на цьому місці розміщується аптека по продажу мінеральних вод «Жива вода», магазин «Мінеральні води». У цьому ж районі на одному з джерел ще з XIX сторіччя існував бювет мінеральної води, яку широко використовувало населення міста.

У 1960-1970 роки почався розлив ужгородських мінеральних вод із пробурених на цей час чисельних свердловин Ужгородського родовища мінеральних вод під назвою «Ужгородська“ (св №  8-Уж), в 1990 роках -“Радванка» (св.№  5).

Нині ужгородська мінеральна вода св.№  29 розливається під назвою «Настуся».



Хімічний склад ужгородських мінеральних вод 

Ужгородське родовище вуглекислих вод розміщене на заході Чоп-Мукачівської западини, контактуючої на південному заході з Угорською низовиною (Паноньський серединний масив). Геологічна структура району була розшифрована бурінням глибоких пошукових свердловин у 1959-1973 роках, якими були вскриті вуглекислі залізисті кремнисті мінеральні води. Присутність заліза та кремнієвої кислоти виділило вуглекислі мінеральні води Ужгородського родовища в окремий Ужгородський тип нарзанів.

Під назвою Ужгородського родовища вуглекислих вод виділяється ряд ділянок, розповсюдження вуглекислих залізистих кремнистих маломінералізованих вод в межах м. Ужгорода, які близькі між собою територіальне, вміщують води одного типу.

Ужгородське родовище вуглекислих залізистих кремнистих маломінералізованих вод в цілому і його західна — так звана «Комсомольська» ділянка (Боздоський парк, мікрорайон Дравці) просторово та генетичне пов’язані з Ужгородським палеозойським виступом фундаменту Закарпатського прогибу. На цій ділянці отримані вуглекислі залізисті висококремнисті гідрокарбонатні кальцієво-натрієві води з мінералізацією 2,1-2,3 г/д м³ і температурою на гирлі свердловині 24-29,5°С. Встановлено, що ці вуглекислі води залягають на глибині 376-430 м в пласті тріщинуватих андезитів левантина гутинської свити.

На іншій ділянці на правому березі р. Уж, що отримала назву східної «Спортивної» ділянки Ужгородського родовища (стадіон «Спартак», бульвар Визволення) свердловинами з глибини 71 −101 м були добуті вуглекислі мінеральні води. У 1972-73 рр. на “Спортивній» ділянці Ужгородського родовища на лівому березі р. Уж  (мікрорайон Радванка) пошуковими свердловинами був визначений контур дільниці розповсюдження вуглекислих залізистих кремнистих хлоридно-гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих вод з мінералізацією 1,3-1,7 г/д м³ , вмістом вуглекислого газу до 1,5 г/д м³  та двовалентного заліза до 12-28 мг/д м³ , подібних до Малкінського — Кобилецько-полянського типу (розливалась як мінеральна вода «Радванка»).

Нині зі свердловини №  29 Комсомольської ділянки Ужгородського родовища в мікрорайоні Дравці розливається вуглекисла висококремниста залізиста маломінералізована гідро-карбонатна натрієво-кальцієва мінеральна вода «Настуся». За основним складом вона належить до групи нарзанів Дарасунського, Кукінського, Келечинського типу, для яких характерний високий вміст вуглекислоти, мікроелементів, високі смакові якості. Завдяки цьому вони і найбільш широко розливаються у всьому світі.

Спорідненість вуглекисло-гідрокарбонатної буферної системи нарзанів та буферних систем організму людини сприяє їх тісній взаємодії при питному застосуванні. Мала мінералізація нарзанів, високий вміст кальцію зумовлює їх виразну діуретичну та холеретичну дію.

Мінеральна вода не тільки насичує організм цінними мікроелементами — кальцієм (1/4 добової потреби), магнієм, залізом, але і допомагає звільнитись організму від накопичення шлаків, сечового піску. Виведенню токсичних продуктів сприяють і колоїдні сполуки кремнію у мінеральній воді, які володіють сорбційними властивостями. Кремній також сприяє біосинтезу колагену та утворенню кісткової тканини, бере участь у метаболізмі ліпідів, сповільнює розвиток дегенеративних процесів, що лежать в основі старіння. Є всі підстави вважати, що при низькому вмісті в сечі органічних сполук кремнію, які мають властивості колоїдів, відбувається випадіння солей у осад з подальшим каменеутворенням.

В той же час, ще у 1932 році Монкорже став пропагувати використання кремнистих вод для виведення сечового піску, коли спостерігав так званий «тиждень відходження піску» після прийому вуглекислих кремнистих вод на курорті Мон-Дор (Франція).



Показання до використання
Мінеральна вода «Настуся» може вживатися при хронічних ендогенних інтоксикаціях, що розвиваються внаслідок накопичення в організмі токсичних речовин незавершеного метаболізму при важких хронічних захворюваннях, в т. ч. шкіри, туберкульозі, анеміях, панкреатитах, нефропатіях, хронічних професійних отруєннях важкими металами та інших екзогенних інтоксикаціях; захворюваннях шлунка з різним рівнем кислотутворення, при підвищеній кислотності — у стадії її компенсації, захворюваннях жовчо- та сечовивідних шляхів, зокрема літогенних діатезах; хворобах крові, що супроводжуються залізодефіцитними станами, особливо коли необхідне зменшення обсягів медикаментозного лікування.

Завдяки високому вмісту природної вуглекислоти прекрасно тамує спрагу.